ЦІКАВІ ФАКТИ ПРО ЛЕГІОН УСС

      Війна, військовий наступ, добровольчі батальйони (легіони), російські загарбники…

      Ці слова болем відгукуються в наших серцях. Це наше сьогодення. Але 100 років тому назад наші діди і прадіди вже чули їх. 1914 р. і 2014 р. – здається у нас дежавю…

      100 років тому назад 1 серпня 1914 року почалася Перша світова війна. Запеклими ворогами в ній стали дві сусідні імперії – Австро-Угорська та Російська. Найжахливішим для українців стало те, що Україна була поділена між ними – Наддніпрянщина в колоніальній залежності від Росії, Західна Україна (Галичина, Буковина, Закарпаття) -  від Австро-Угорщини. Мобілізовані до двох армій українці змушені були воювати між собою. Очевидним був лише такий факт – українці під Росією були повністю обмежені у своїх правах,  а західні українці під Австрією мали відносну свободу і рівність в національному, економічному та політичному житті, тому більшість українців схилялась до підтримки Австрії у цій війні.

      Відразу на другий день війни лідери українських політичних партій утворили у Львові Головну Українську Раду для координації дій в умовах війни. Вони ж і 4 серпня ухвалили рішення про формування у складі австрійського війська добровольчої частини «Легіону Українських Січових Стрільців». А 6 серпня 1914 року  було створено Українську Бойову Управу на чолі з Кирилом Трильовським. Це і стало офіційною датою створення Легіону УСС.

      До Легіону записалися відразу 28 тисяч добровольців, більшість з яких були членами українських  пожежно-спортивних і військових товариств – «Сокіл», «Січ», «Пласт» і «Січових Стрільців» - переважно гімназисти і студенти. Проте австрійське командування дозволило лише 2500 осіб, а замість 100 українських старшин відкликало з австрійської армії тільки 16. Головним командантом (командиром) став Михайло Галущинський. 3 вересня у Стрию усуси прийняли присягу. Перше бойове хрещення вони отримали на Ужоцькому перевалі 27 вересня.

       А тепер кілька цікавих фактів про УСС:

• Легіон Українських Січових – перша військова частина від часу ліквідації легендарної Запорізької Січі.
• Саме вони запровадили нову військову термінологію, розподіл на бойові частини (курінь – сотня – чота – рій), який був запроваджений пізніше в УПА, створили новий військовий однострій.
• Усуси стали авторами відомих бойових пісень («Червона калина», «Чуєш, брате мій», «Ой на горі, на Маківці» та ін.)
• Всі ви знаєте про знаменитих амазонок – войовничих жінок, про яких згадував у давнину грецький історик Геродот. Більшість історичних досліджень схиляються до того, що амазонками були жителі стародавньої України – жіноче плем’я роксоланів з групи сарматських племен. Продовжуючи бойовий звичай амазонок, галицькі жінки ввійшли до складу УСС, ставши на захист своєї землі. Це були, зокрема, Олена Степанів, Софія Галечко, Ольга Бесараб та ін. І це було на початку ХХ століття, коли в арміях світу не воювала жодна жінка.
• А першою жінкою-офіцером у світі в званні хорунжої (очолила бойову сотню воїнів-чоловіків) стала Олена Степанівна.
• Січовими Стрільцями були  сини нашого знаменитого поета Івана Франка – Тарас і Петро.
• До складу Легіону входила запасна частина – Кіш, який проводив вишкіл новобранців, при якому діяла бібліотека, хор, оркестр і Пресова Квартира, що видавала альманах «Червона калина», часопис «Шляхи», сатиричний журнал «Самопал».
• УСС проводили просвітницьку роботу на землях Волині, заснувавши там ряд українських шкіл.

БІЙ НА ГОРІ МАКІВЦІ

      «Українці! З великою гордістю можете глядіти на Ваші найновіші геройські подвиги. Кожний мусить славитися приналежністю до Вашого Корпусу (Легіону), бо матиме право назвати себе вибраною частиною. Я певний у тому, що в кожній небезпеці можна на Вас числити. Щоб ці побажання сповнились – тричі слава!» - Ці слова 100 років тому назад виголосив Легіону УСС командувач 55-ї австрійської дивізії, до складу якої і входив цей Легіон, генерал Фляйшман після знаменитого бою на цій горі Маківка.

    Отже, з 28 квітня по 3 травня 1915 року рівно 100 років тому на цій горі відбулася стратегічно важлива битва між російськими військами та Легіоном Українських Січових Стрільців. Російські загарбники пробивали собі шлях на Угорщину через Карпати. Австрійська армія закріпилась на горі Маківка, та згодом через рішучий наступ ворогів втратили позиції на половині гори. Росіяни, впевнені у своїй перемозі, рушили вперед. Але ситуацію спасли усуси – півтори куреня рушили в бій на допомогу австрійцям. І от вже на ранок 29 квітня стрільці здійснили контрнаступ. Після короткого рукопашного бою витіснили москалів аж до їхніх окопів. Частина російських солдат здалася, а інша – відступила, залишивши на бойовищі 200 вбитих та кілька рушниць.

     Наступного дня вороги повторили наступ на праве крило табору усусів. Та звитяжна боротьба завершилась переломом ворожої лінії, здобуттям 173 полонених та кілька рушниць.

     Третій найзавзятіший бій за Маківку розгорівся 1 травня 1915 року. Ворог кинув у бій свіжі сили. Після довгої гарматної черги в сторону стрілецьких сотень Будзиновського та Мельника рушив лавою цілий російський полк. Безперервний стрілецький вогонь засівав московськими трупами окопи, але російські солдати продовжували наступати, впритул підійшовши до стрілецьких окопів, засипаючи їх ручними гарматами. Саме в цей момент з’явився на допомогу стрілецький курінь в запасі. Двічі наступали московські лави і під натиском стрільців двічі поверталися на попередню лінію. Лише третій  рішучий наступ усусів примусив ворога піти в безладний відступ. Наступ ворогів 2 травня вже не зміг змінити ситуацію. Російська армія була настільки виснажена, що вже не змогла продовжувати наступальні дії.

     Що змінилося з тих часів і яке значення діяльності Легіону УСС ? Російська імперія 100 років тому, володіючи більшою частиною України, здійснювала окупаційний наступ на останній оплот українства – Галичину. І якби не подвиг Легіону УСС, то невідомо чи існувала б наша українська держава. Сьогодні Путін також розпочав війну з Україною, але воює він лише на східних рубежах нашої країни. І знову на захист України стали нові герої-добровольці. Але цього разу є Українська держава, яка успішно захищається.

Вчитель історії Супик Л.Б.