15:46 Проектна діяльність в процесі вивчення історії |
ПРОДОВЖЕННЯ:https://drive.google.com/file/d/0B22hrH_HRcyzN3FacTZzLTNfX2s/view?usp=sharing ВІДДІЛ ОСВІТИ ПУСТОМИТІВСЬКОЇ РАЙОННОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ
КОНКУРС «ВЧИТЕЛЬ РОКУ -2016» НОМІНАЦІЯ «ІСТОРІЯ»
Підготувала Супик Любов Богданівна вчитель історії Зубрянського НВК І-ІІІ ст. Пустомитівського району Львівської області
Пустомити - 2016
ЗМІСТ
1. Методична робота.
2. Відкритий урок «Діяльність УПА на теренах Закерзоння (Любачівщини)».
3. Відкритий урок-проект «Місце Тараса Шевченка в українському національному відродженні».
4. Відкритий урок-проект - шкільна конференція, приурочена 100-річчю з дня створення Легіону УСС та битві на горі Маківці.
5. Виховний захід до Дня Вчителя.
ВІДДІЛ ОСВІТИ І НАУКИ ПУСТОМИТІВСЬКОЇ РАЙОННОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ
Проектна діяльність в процесі вивчення історії
Підготувала Супик Любов Богданівна вчитель історії Зубрянського НВК І-ІІІ ст. Пустомитівського району Львівської області
Пустомити – 2016
Проектна діяльність в процесі вивчення історії
ПЛАН
РОЗДІЛ 1. АКТУАЛЬНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ ПРОЕКТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ 1.1. Проблеми навчання в українській школі. 1.2. Переваги проектної методики в навчальній діяльності вчителя. РОЗДІЛ 2. ОРГАНІЗАЦІЯ ПРОЕКТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА УРОКАХ ІСТОРІЇ 2.1. Організаційна структура проектного навчання. 2.2. Приклади власного досвіду у використанні проектної діяльності. ВИСНОВКИ СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
РОЗДІЛ 1. АКТУАЛЬНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ ПРОЕКТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ
«Історію треба викладати так, щоб дитина з самого початку й до самого кінця курсу відчувала, що вчить вона не про когось, а про себе, про своїх батьків, дідів, прадідів, про свій рід, що лишило світ у її сучаснім житті, і так чи інакше впливає на це життя…» (Ничипір Григоріїв)
Хто сьогодні працює в освіті цілком погоджується зі словами відомого громадського діяча та депутата Верховної Ради України Ірини Гриневич: «Зараз в Україні учителі 20 століття вчать дітей 21 століття за методиками 19 століття». Сучасна школа в Україні дуже потребує змін, оскільки вона перетворилася на територію рутинного навчання великої кількості предметів, відбування уроків, з великим обсягом домашніх завдань, і, відповідно, повним знеохоченням до навчання у більшості учнів. Що в нашій уяві виникає, коли ми думаємо про успішну школу? Очевидно, найсучасніші методики викладання навчальних предметів для кращого засвоєння якомога більшої кількості знань учнями. Та виявляється в успішних країнах Європи найважливішим у навчально-виховному процесі є не знання, а виховання, і, зокрема, виховання духовних та громадянських цінностей у дітей. А що ж зі знаннями? В наш інформаційний вік, вік комп’ютерів, інтернету та інших засобів комунікації, не обов’язково бути «ходячою енциклопедією», а важливо набуті знання використовувати на практиці. Це ще один важливий аспект сучасної освіти. І, зрештою, найважливіше - необхідно створювати всі умови для цікавого, не переобтяженого, корисного навчання учнів. Тому в сучасній освітній практиці дуже важливо використовувати проектну діяльність, яка може охопити всі вищезгадані аспекти. Метод проекту – це метод пошуку, тобто така організація навчання, при якій учні набувають знань в процесі планування та використання практичних завдань-проектів. Проект дає можливість тісно пов’язувати теорію з практикою. Він викликає інтереси та захоплення учнів комп’ютером, літературою, музикою, образотворчим мистецтвом та ін. Робота над проектами допомагає вчителю пізнавати дітей, а в дітей з’являється можливість більше пізнавати вчителя. Цей метод спонукає учнів самостійно пройти всі етапи дослідження обраної теми, формує навички пошукової, аналітичної, творчої діяльності. І це дуже важливо, адже, як показала практика, старшокласники і студенти рано перестають думати, самостійно розмірковувати в основному через те, що їм простіше запитати когось, хто знає, ніж шукати відповідь самим і думати над нею. Завдяки такому способу навчання забезпечується комфортне психологічне самопочуття тих, хто навчає, й тих, хто навчається, а також зниження конфліктних ситуацій на уроках. Створюються сприятливі передумови для підвищення рівня загальнокультурної підготовки школярів, розвитку їхнього творчого потенціалу. Психологічно грамотно організований процес навчання забезпечує можливість формування іншого типу особистості: людини обізнаної, комунікабельної, здатної до саморозвитку та самоорганізації. При використанні методу проекту виникає ситуація, коли для вчителя велику цінність становить не лише сам результат, а й ставлення учня до матеріалу, бажання не тільки вивчити його, довідатись щось нове, але й здатність реалізувати себе в пізнавальній діяльності, досягти бажаного. Використання методу проекту має забезпечити необхідний рівень компетентності особистості для життєвого самовизначення. Завдання перед учителем полягає в необхідності змінити умови навчання так, щоб більшість учнів училися на рівні пізнавальних інтересів, що зростають. Актуальність досвіду полягає в реалізації основних завдань сучасної освіти – виховання покоління, яке готове теорію застосувати на практиці, яке розуміє, «що все, що я пізнаю, я знаю, для чого мені це потрібно і де я можу ці знання застосувати». А тому й необхідно розвивати і впроваджувати метод проекту, основними ознаками якого можна вважати формування важливих для життя в суспільстві компетентностей, у першу чергу соціальної, яка включає: мовну, комунікативну компетентності; інформаційну компетентність (учні вчаться шукати, аналізувати, структурувати інформацію, формувати власну точку зору); критичне мислення, здатність розв’язувати проблеми, працювати індивідуально, у групах, у колективі, бажати та вміти навчатися протягом життя; формування громадянської активності, усвідомлення національних та загальнолюдських цінностей, уміння визначати своє місце в суспільстві; формування соціально-побутових навичок (вони формуються під час створення плакатів, буклетів, публікацій тощо); формування ціннісних орієнтацій: вчаться керувати емоціями, свідомо приймати рішення, формують світогляд, усвідомлюють особисту роль. Перспективність досвіду полягає у створенні умов, за яких учні адаптуються до нових способів навчання, вчаться самостійно здобувати знання, орієнтуватися в інформаційному просторі, критично мислити, розв’язувати будь-які проблеми, пов’язані з використанням різноманітних форм роботи (індивідуальної, парної, групової тощо) і засобів навчання, а також інтегрувати знання та вміння з різних галузей знань. РОЗДІЛ 2. ОРГАНІЗАЦІЯ ПРОЕКТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА УРОКАХ ІСТОРІЇ Під час планування навчального року вчитель історії має виділити провідну тему або декілька тем, які буде винесено для проектування. Дуже зручно організовувати проектну діяльність в межах проведення предметних тижнів, які сплановані завчасно. Тоді можна передбачити кількість часу, виділеного на проект, якої форми та структури він може бути, і, найголовніше, яку тему вибрати та з допомогою учнів адаптувати до їх соціальних потреб. Завдяки проектній діяльності предметний тиждень буде цікавим, а також корисним і результативним як для вчителя, так і для учнів. Дуже важливим є те, що проект передбачає конкретний результат. А ми знаємо, що результативність – це ще одна складова завдань сучасної освіти. Наприклад: 1) в рамках тижня «Культури та історії рідного краю» мною було підготовлено урок-проект «Діяльність УПА на території Закерзоння (Любачівщини та Томашівщини)»; 2) до тижня економіки був проведений проектний урок «Історія української гривні»; 3) під час загальношкільного проекту «Ми чуємо, тебе Тарасе, крізь століття..», приуроченого 200-річчю з дня народження Т. Шевченка, було реалізовано урок-проект «Місце Тараса Шевченка в українському національному відродженні»; 4) під час тижня історії, приуроченого 100-літтю з Дня створення Легіону УСС та битви на горі Маківці, проектна діяльність учнів була презентована на шкільній конференції, приуроченій тій же темі.
Дуже зручно за допомогою проектної діяльності вивчати місцеву краєзнавчу історію. Завдяки цьому було досліджено великий шмат історії села та краю. Зокрема, дослідження тем «Депортація українського населення села Зубра у 1945-1946 рр.», «Діяльність УПА на території Закерзоння (Любачівщини та Томашівщини)», «Міфи та легенди нашого краю» було організоване шляхом проектування. Для цього мною були створені учнівські групи, які займалися пошуком історичних даних, проведенням анкетування родичів, очевидців певних подій, створювали презентації, газети, публікації тощо. В рамках проектів були організовані поїздки на рідні землі, вшанування там могил воїнів УПА, відвідання краєзнавчих музеїв. Користь від цього важко переоцінити – і наочно, і теоретично, і практично учні засвоїли певні віхи з історії рідного краю. Роботу за проектною технологією необхідно організувати таким чином, щоб учні навчалися: визначати основні та поточні (проміжні) цілі й завдання; шукати шляхи їх вирішення, обираючи оптимальні; здійснювати й аргументувати вибір; передбачати наслідки вибору; діяти самостійно (без підказки); порівнювати отриманий результат з тим, що передбачається; об'єктивно оцінювати процес (саму діяльність) та результат проектування і, звичайно, набути достатнього, як для свого віку, рівня компетентності. Проекти, що виконуються в межах навчального процесу на уроках історії, можна класифікувати за декількома ознаками. За типом продукту, що є результатом проектної діяльності, їх можна поділити на:
Але нерідко вони можуть бути комбінованими та охоплювати кілька видів діяльності. За тривалістю виконання проекти можна поділити на: 1) короткострокові (міні-проекти, що розраховані на термін від одного до декількох уроків); 2) середньострокові (звичайні проекти, що розраховані на термін від місяця до декількох місяців); 3) довгострокові (макро-проекти, що розраховані на термін від навчального півроку до року). Залежно від кількості учасників проекти поділяються на індивідуальні та групові (від двох до декількох десятків учнів). Проекти можуть використовуватися вчителями як в позаурочний час, так і на уроках. Скажімо, проект «Місце Т.Шевченка в українському національному відродженні» передбачав пошукову роботу учнів у певній тематиці, тому проект був дослідницьким. Але створення презентацій та відео-ролика свідчить про його творчий характер. В залежності від поставлених завдань учні ділились на такі робочі групи: «дослідники», «політологи», «аналітики». Група «Дослідників» досліджувала літературну діяльність Тараса Шевченка», «Політологи» опрацьовували політичну діяльність Кирило-Мефодіївського товариства та участь у ньому Тараса Шевченка, а «Аналітики» з’ясовували «Місце Тараса Шевченка в українському національному відродженні». Дана проектна діяльність відбувалась в рамках шкільного комбінованого проекту «Ми чуємо, тебе Тарасе, крізь століття..» від початку навчального року до місяця березня (вересень 2013 р. – березень 2014 р.), тому це був довгостроковий проект. Проектна діяльність передбачає низку умовних етапів. Етапи роботи над проектом можна подати у наступній послідовності: 1) пошуковий (визначення теми проекту, пошук і аналіз проблеми, постановка мети проекту); 2) аналітичний (збір і вивчення інформації, аналіз наявної інформації, пошук оптимального способу досягнення мети проекту, побудова алгоритму діяльності, складання плану реалізації проекту: покрокове планування робіт, аналіз ресурсів); 3) практичний (виконання запланованих технологічних операцій, поточний контроль якості, внесення за необхідності змін у роботу); 4) презентаційний (підготовка презентаційних матеріалів, презентація проекту, вивчення можливостей використання результатів проекту; 5) контрольний (аналіз результатів виконання проекту, оцінка якості проекту). Така розгорнута схема не може бути універсальною. Вона може бути зміненою залежно від типу проекту, індивідуальних особливостей класу, творчості самого вчителя. Отже, робота над кожним проектом починається з обговорення в класі пропонованого завдання. У вступному слові вчитель знайомить в загальних рисах з темою, що має вивчатися. Згодом утворюються творчі групи, в яких учні обирають керівників груп. Потім проект ділиться на кілька міні-проектів. Школярі розпочинають роботу – збирають необхідну інформацію і визначають основні напрямки її аналізу. На наступному етапі інформація опрацьовується у групі: обговорюється зміст і форма звіту, ведеться комп’ютерна обробка інформації. Останнім етапом у проектній системі буде підсумковий урок-проект, на якому звіт заслуховується і обговорюється за певними критеріями. Таким чином, проектна система передбачає здійснення кількох етапів. Кожному з них відповідають певні форми організації навчання. 1 - Установча конференція (загальні збори класу), утворення міні-груп; 2 - Робота міні-груп; 3 - Групові заняття, дослідження, пошукова робота; 4 - Підсумкова конференція (урок) Головною фігурою в навчанні за проектною системою є учні. Вони самостійно проектують те, чим мають займатися, самі виконують проект і захищають саме таке виконання проекту. На долю вчителя припадає консультативно-дорадча роль. Під час проектної діяльності учні навчаються:
Під час використання методу проектів вирішується ціла низка завдань: розвиваються пізнавальні навички учнів, формуються вміння самостійно конструювати свої знання, вміння орієнтуватися в інформаційному просторі, активно розвивається критичне мислення, сфера комунікації тощо. У моїй діяльності дуже вдалою у цьому напрямку виявилась проектна діяльність, основною ціллю якої було проведення учнями 10 класу наукової конференції, приуроченої 100-річчю з дня заснування Легіону УСС та бою на горі Маківка. Учасники самостійно знаходили відповідний матеріал, досліджували та систематизували його, а згодом оформили у реферати та презентації до них. Роль вчителя при цьому зводилась до мінімуму – консультування та коригування. Суть проектної технології – стимулювати інтерес учнів до отримання певних знань, а через проектну діяльність - вміння застосувати ці знання на практиці. Наприклад, проект на тему «Місце Тараса Шевченка в українському національному відродженні» допоміг учням не лише отримати певні знання з даної теми, а й практично їх застосувати, виготовити конкретний продукт - зокрема, відео-ролик «Тарас Шевченко - український геній» та шкільну газету на тему «Місце Тараса Шевченка в українському національному відродженні». ВИСНОВКИ Отже, технологією проектного навчання історії є така організація навчання, за якою учні набувають знання, уміння, досвід у процесі планування й виконання завдань, спрямованих на створення і презентацію певного продукту. Метод проекту допомагає кардинально змінити відносини між вчителем і учнем у навчальному процесі таким чином, щоб учень вчився сам, а вчитель був консультантом, який мотивує, організовує, координує, консультує. Технологія дає можливість широко застосовувати міжпредметні та інтегровані зв’язки, що дуже важливо. Також ця методика найкраща під час вивчення краєзнавчої історії. Робота над проектами потребує великих затрат навчального та додаткового часу. Більшість проектів було розроблено після уроків, тоді ж відбувалася презентація й захист проектів. Дуже хочеться аби в майбутньому проектна діяльність була впроваджена у навчальний процес, освітню систему. Сучасне суспільство вимагає від педагогів пошуку, впровадження таких методів навчання, які краще готуватимуть учнів до життя в сучасному інформаційному суспільстві. Метод проектів не тільки навчальна технологія, але і виховна, яка вчить самостійно приймати рішення, відповідати за свої вчинки та тішитись успіхам своїх товаришів тощо.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
|
|
|
| Всього коментарів: 0 | |