Розділ 2.

МЕТОДИЧНІ  ПРИЙОМИ  РОБОТИ  З  КРАЄЗНАВЧИМИ ІСТОРИЧНИМИ  ТЕКСТОВИМИ  ДЖЕРЕЛАМИ

       Свій досвід роботи з краєзнавчими історичними текстовими джерелами я попробую показати на прикладі вивчення курсу історії України в 11 класі. Адже саме ці джерела відіграють провідну роль в історичній науці. Враховуючи форму та зміст писемні джерела можна класифікувати таким чином:

 1 – документальні джерела (законодавчі, актові, діловодні, статистичні, судово-слідчі, дипломатичні, програмні документи та ін.);

2 – оповідні джерела (публіцистична, наукова та художня література);

3 – джерела особистого походження (спогади ( мемуари), щоденники, листи, автобіографії та ін.);

 4 – періодична преса (офіційна та неофіційна).

       Використання текстових джерел інформації при вивченні краєзнавства слід робити за такою схемою:

    1. Спочатку визначити, з якою метою ви збираєтесь використати саме цей краєзнавчий матеріал:

а) викликати інтерес до певних загальноісторичних явищ;

б) показати різні погляди на трактування певної події, викликавши повагу до цих поглядів;

в) поглибити знання з історії краю в контексті історії України;

г) розкрити  ті історичні події з історії краю, які не згадуються в загальній історії.

      2. Далі слід обрати певний вид діяльності під час роботи з цими джерелами, який є найбільш ефективним для досягнення поставленої мети (індивідуальне дослідження, робота в групах, обговорення, дискусія, ігри тощо).

      3. Потім слід ретельно підбирати джерела, враховуючи вік учнів, щоб вони не виявились занадто складними.

      4. Завжди необхідно учням вказати назву джерела, його автора, час написання.

      5. Перш ніж розпочати роботу, слід надати учням необхідні знання, щоб вони розуміли джерело й змогли успішно працювати.

      6. Слід ретельно розподілити час роботи з джерелом інформації.

      Переконалася на власному досвіді, що правильно організована робота на уроці, правильний підбір історичних джерел та завдань до них, ретельно спланований час – усе це запорука успіху, а найголовніше -  зацікавленість учнів як історією краю, так і загальною історією України.

2.1.Робота з краєзнавчими документальними джерелами

      Використання документів розвиває в учнів навики до систематизації, аналізу отриманої інформації, виділення головної думки, важливих даних. В переважній більшості я пропоную учням працювати з невеликими за обсягом документами, що дає змогу протягом кількох хвилин виконати завдання. Щоб дослідити певні документи можна використати такі завдання:

-    Проаналізуйте документ за таким планом…

-    Проаналізуйте джерело і зробіть висновки..

-    Проаналізуйте джерело та розкрийте суть такої проблеми…

-    Висловіть свою точку зору: як ви вважаєте, хто є автором цього документа? Як ви вважаєте, коли був створений документ? Чому? Яке враження справив на вас цей документ? і т.д.

Тема: «Наш край в роки Другої світової війни»

Питання: Депортація жителів сіл Радруж, Дев’ятир, Річиця в 1945-1946 рр.

      Під час розгляду цього питання я проектую з мультимедійної презентації на екран документ «Евакуаційний лист» (Рис.2.1), який був виданий Старчаку Миколаю Теодоровичу 19 березня 1945 року напередодні депортації з рідного краю.

   До цього документа для загального обговорення я ставлю такі питання:

-   Що означає назва документу – «евакуаційний лист»?

-   Кому видавали ці документи?

-   Хто видавав їх, органи якої влади?

-   З якою ціллю видавався цей «евакуаційний лист»?

-   Чи звернули ви увагу на дату видання документа? Про що вона свідчить?

-   Кому з ваших родичів чи сусідів належить цей документ?

-   Що було записано в документі?

       Кінцеве питання: Характер та результати переселення 1944 – 1946 рр.

Знову ж таки при розгляді цього питання використовую презентацію, де наведені статистичні дані про «Наслідки депортації українців у 1944-1946 рр.»(3). Учням пропоную проаналізувати ці дані та зробити власні висновки. Під час відповідей занотовую на дошці їхні судження.

       Депортаційні процеси на території Закерзоння  лише коротким повідомленням згадується у новому підручнику з історії України для 11 класу. Тому її висвітлення учням Зубрянської школи дуже важливе, бо як вже згадувалось, саме їхні діди-прадіди були насильно депортовані з цих земель. Решта питань теми учні опрацьовують з науковою літературою.

       2.2.Використання наукової літератури

Тема: «Наш край в роки Другої світової війни»

Питання: Депортація жителів сіл Радруж, Дев’ятир, Річиця в 1945-1946 рр.

       Знову ж таки під час вивчення даного питання я використовую власну дослідницьку працю «Історія депортації жителів села Зубра з території Закерзоння в 1945-1946 рр.» (Рис.2.2)         

      При цьому я ділю учнів на три групи, кожній з яких даю текст, що містить інформацію про переселення жителів: І групі – села Радруж, ІІ групі – села Дев’ятир, ІІІ групі – села Річиці(саме з цих сіл переселені жителі сучасної Зубри).  Вони мають заповнити таблицю, опрацьовуючи відповідний текст (Таб.2.1).

Таб.2.1.Депортація населення з сіл Радруж, Дев’ятир, Річиця

         2.3.Використання джерел особистого походження (спогадів, свідчень, мемуарів, щоденників, листів)

Тема: «Україна в 1943-1944 рр.»

Питання: Діяльність УПА в 1943-1944 рр.

       Під час висвітлення цього питання я використовую спогади Софії Іванівни Петришин про свого брата Михайла Петришина, уродженця села Радруж, який воював у лавах УПА, а  також спогади Войтовича Степана про діяльність УПА, пов’язану з його селом Річицею, що тепер на Закерзонні. Учні, поділені на дві групи, отримують: І група – спогади Петришин С. І. , ІІ група – спогади Войтовича С. Кожна група також отримує відповідні питання до свого документу.

   І група:

- Охарактеризуйте особистість молодого хлопця, який зголосився йти в лави УПА.

- З якою ціллю він пішов воювати?

- Які риси характеру проявилися в ході військової діяльності? Чи це було результатом випадковості чи результатом наполегливої духовної, розумової та психологічної праці над собою?

- Постав себе на місце Михайла Петришина і подумай, чи зміг би ти повторити його вчинки?

   ІІ група:

- Яка смертельна небезпека почала чатувати на жителів Закерзоння, починаючи з 1944 року?

- Як ви думаєте, чому польські військові загони нападали на українські села?

- На вашу думку, хто керував цими польськими загонами?

- Яка була ціль цих військових акцій?

- Хто став на захист українського населення? Кому в цей період присвячено багато героїчних пісень?

        Давши відповіді, учні будуть знати суть партизанської боротьби УПА на теренах Західної України, і зокрема, на землях Закерзоння. Також зможуть пояснити, чому можна стверджувати, що УПА була чи не єдиною військовою силою, яка намагалася захистити український народ від загарбників та вибороти українську державу.

2.4. Використання періодичної преси в краєзнавчій роботі

      Вчителі та учні нашої школи тісно співпрацюють з товариством «Любачівщина», члени якого є вихідцями з теренів Любачівського повіту сучасної Польщі так само, як і мешканці нашого села. Представники «Любачівщини» активно пропагують проблему депортації українців у своїх періодичних виданнях – журналах «Вісник Любачівщини», «Наш край Любачівщиа». Багато статей з цих видань були використані мною для систематизації матеріалів депортації жителів села. Кілька матеріалів з них мені приходилося використовувати як на уроках, так і на виховних заходах, приурочених важливим подіям з історії краю. Скажімо, на відкритому заході, приуроченому дню створення УПА я використала статтю з «Вісника Любачівщини» під назвою «Село Радруж в іменах» {1}. В ній подано список всіх вояків УПА, які походили з Радружа.

         Час від часу я даю учням підготувати невеликі повідомлення з періодичних видань та преси різноманітного характеру: біографії відомих діячів,  важливі історичні події краю, які не має можливості викласти в повному обсягу через брак часу, публіцистичні статті про політичне, економічне, культурне життя краю тощо.

                                                 ВИСНОВКИ      

      Історичне краєзнавство в школі є одним із джерел збагачення учнів знаннями історії рідного краю, виховання любові до нього, формування у школярів громадянських понять і навиків. Краєзнавство розкриває учням зв’язки рідного краю, свого міста чи села з Україною; допомагає з’ясувати нерозривний  зв'язок, єдність того чи іншого куточка з історією, життям країни; відчути причетність до неї кожного громадянина, кожної сім ї, визнати своїм обов’язком стати гідним послідовником кращих традицій рідного краю; прагнути поважати, наслідувати кращих його синів та дочок.

       Вивчаючи  чимало героїчних і трагічних сторінок з історії нашого краю на конкретних прикладах своїх співвітчизників, нове покоління можна заохотити до наслідування своїх героїв-земляків, і уникнення помилок  своїх попередників, щоб будувати щасливіше життя у своїй країні. Знання з історії міста, села, району, області допомагають збагатити знання з історії України, бо як з невеликого струмка починається ріка, так історія країни починається і нерозривно пов’язана з історією кожного регіону країни.

        Для ефективної роботи з краєзнавства можна використовувати різноманітні види історичних джерел інформації, а саме: речові, візуальні, усні, та писемні. Застосування їх на уроках дає можливість вчителю перш за все поглибити знання учнів з предмету і зробити їх цікавішими, уникати догматизму та однобокості у сприйнятті історичної інформації. Використання краєзнавчого матеріалу на уроках історії є дуже дієвим засобом активізації пізнавальної діяльності учнів.

         Отже, використовуючи краєзнавчий матеріал на уроках історії вчитель відразу досягає двох основних цілей у своїй роботі – освітньої та виховної.

ЛІТЕРАТУРА

1. Баханов К. О. Дослідницька робота на уроках історії. – Х.: Вид. гр.. «Основа», 2004. –  С. 5 – 39.

2. Вісник Любачівщини. - №3 – Львів – 1997. – С. 85 - 86.

3. Долбещенкова Г. В. Використання різних видів інформаційних джерел на уроках всесвітньої історії в 10-11 кл.// Історія та правознавство. -  2008. - №4 (140). – С. 5 -12.

4. Жук Н. В. Історичне  краєзнавство.// Антологія краєзнавства Полтавщини.- Полтава, АСМІ, 2005. – С. 102.

5. Курилів Валентина. Методика викладання історії. – Вид-во: Ранок, 2008. – С. 22 – 26.

6. Мисан Віктор. Шкільне краєзнавство: від елементів у курсах вітчизняної історії – до навчальних моделей ХХ ст.// Історія і суспільствознавство в школах України:теорія та методика навчання. – 2011. - №3. – С.14 – 17.

7. Наш край Любачівщина. Випуск 1-3./ Ред. Ю. Судин, Д. Судин. – Львів, 2000-2005 рр.

8. Курилів Валентина. Методика викладання історії. – Вид-во: Ранок, 2008. – С.22 – 27.

9. Перелигіна Л. Г. Використання краєзнавчого матеріалу на уроках історії // Історія і правознавство. -  2007,  №35.

10. Спогади жителів села Зубри про переселення.